Зарубіжна література 8 клас. 23.09.2021 рік

Тема. Новий Заповіт (Євангеліє). 2 розділи. Ключові ідеї та образи Нового Заповіту. Морально-філософський зміст біблійних сюжетів і образів. 

Нови́й Заві́т, також Нови́й Запові́т (грец. Καινὴ Διαθήκη, Kainē Diathēkē) — священна книга християнства, частина Біблії, написана християнськими святими давньогрецькою мовою (діалект Койне). За деякими джерелами, Євангеліє від Матвія вперше було створено арамейською мовою. Для християн уся Біблія з Новим Завітом є Божим Словом, яке, хоч і писалося людьми, є богонатхненним. Завіт це угода, угода укладена між людиною і Богом.

Поняття «Новий Завіт» у теперішньому розумінні вперше було використано апостолом Павлом у першому та другому посланнях до коринфян. У Новий Завіт, що сформувався з 45-го до 140-го років н. е., богослови відібрали 27 книг, текст яких є єдиним для усіх християн. Він складається з чотирьох Євангелій — від Матвія, Марка, Луки та Іоана, в яких розповідається про прихід Спасителя (Месії) Ісуса Христа, про його життя, смерть і воскресіння. В інших книгах (Діяннях і Посланнях апостолів, в Одкровенні Івана Богослова (Апокаліпсис) описується життя Христа, поширення християнства, тлумачиться віровчення, даються пророцтва про страшний суд та кінець світу. Канонізація Нового Завіту відбувалася у складній боротьбі на Вселенських соборах.

— Біблія має дві основні частини — Старий Заповіт і Новий Заповіт. В основу назви «Заповіт» покладено ідею угоди Бога з усім людством: у Старому Заповіті розповідається про союз Бога із єврейським народом; у Новому Заповіті — про союз Бога з людством через Ісуса Христа. Для християн священними є обидві частини Біблії. Проте для євреїв, прихильників іудаїзму, священною є лише перша частина, і тому вони взагалі не користуються терміном «Старий Заповіт». Старий Заповіт, або Старий Завіт, — перша частина Біблії, що за обсягом становить близько трьох чвертей усієї Біблії. Старий Заповіт нараховує 46 книг, написаних переважно староєврейською мовою. У них йдеться про створення світу, гріхопадіння, взаємини Бога з обраним ним народом Ізраїлю. У Старому Заповіті наскрізною є обіцянка Бога відновити через посередництво Месії (Спасителя) поруйновані гріхом відносини з Богом. Загальновідомо, що за змістом християнський канон поділяється на книги, як-от: Буття, Вихід, Левіт, Числа, Второзакония. Ми сьогодні зупинимося тільки на окремих оповідях, взятих із цих книг.

Легенда — народна оповідь про життя якоїсь особи чи незвичайну подію, оповита фантастикою, казковістю.

Притча — короткий фольклорний або літературний розповідний твір повчального характеру, орієнтований переважно на алегоричну форму доведення змісту етичних цінностей буття.

— Окрім п’‎яти книг, написаних Мойсеєм, історичних, повчальних та поетичних творів і Книги пророків, існували й інші писання, які було втрачено (про них відомо через цитування в Старому Заповіті). Є ще 11 книг, які хоч і не увійшли до Старого Заповіту (не є канонічними), проте вважаються дуже корисними для християнства. Існує понад 1700 давніх копій різних частин писань, які доводять тотожність переказів тексту Біблії протягом століть. Більше того, вони підтверджують, що пророцтва були написані до їх здійснення.

Домашнє завдання. Виявити гуманістичні цінності, втілені у Біблії.