14.04. Зарубіжна л-ра. 9-й клас.
Тема. Література ХХ-ХХІ ст. Життя, історія, культура. Шолом-Алейхем "Тев'є Молочар". Тема історичного зламу, що пройшов крізь долю людини і народу на межі ХІХ - ХХ ст.
— Шолом-Алейхем — видатний єврейський письменник. Його справжнє ім’я — Шолом Наумович Рабинович. У перекладі з мови ідиш «Шолом-Алейхем» означає «Мир вам». Такими ж гуманними й мудрими, як і його ім’я, були твори письменника, на сторінках яких він говорив про вічні цінності.
Літературна діяльність Шолом-Алейхема розпочалася наприкінці 70-х років, коли в періодичних виданнях було опубліковано кілька кореспонденцій і статей мовою ідіш. Перші художні твори — повість «Два камені» та оповідання «Вибори». Тоді ж уперше підписався псевдонімом Шолом-Алейхем.Поява творів Шолом-Алейхема відкрила нову сторінку в розвитку новітньої прози мовою ідиш. Головні герої Шолом-Алейхема — бідні «маленькі люди», які, незважаючи на важке, злиденне життя, оптимістично дивляться у майбутнє, з гумором оцінюють своє становище, вірять у справедливість та мудрість Творця.
Творчість письменника забарвлена українським колоритом, у творах подано описи української природи, використано українську лексику, фольклор.
Більшість подій, про які пише Шолом-Алейхем, відбуваються в Україні. Утім, українські міста та їхнє населення у творах Шолома-Алейхема відіграють хіба що роль декорацій, на тлі яких розгортається драма єврейської громади. Часом він надавав містам і містечкам умовні назви: Єгупець (Київ), Бойбе- рик (Боярка), Чорноморськ (Одеса), тітка Рейзя (Росія).
Письменник немарне називав Тев’є найулюбленішим з усіх створених ним літературних типів. А книга “Тев’є-молочар”, що складається із монологів Тев’є, звернених до самого Шолом-Алейхема, є, безперечно, найвідомішим твором Шолом-Алейхема.Тев’є – напрочуд цільна особистість. Він простодушний і шляхетний, він розуміє людей і тонко відчуває красу рідної української природи, він завжди поводиться згідно зі своєю натурою і ніколи не грішить проти совісті. Тев'є звик “у поті чола свого” добувати собі хліб, і саме труд укріпив його дух, допоміг не схилятися перед труднощами, кривдами, злигоднями. Його воістину народний гумор, що часто-густо допомагає вистояти у трагічні моменти життя, вміщує в собі і перелицьовані цитати зі Священого Писання, і єврейський побутовий жарт та приказку, і українську сміховинку. Гумор Тев’є – це вираження народного оптимізму, свідчення життєздатності багатостраждального єврейського народу.
Тев’є має сім гарних, працьовитих, розумних дочок. По-різному склалися їхні долі. Старша Цейтл, не забажавши пов’язати свою долю зі старим заможним м’ясником Лейзером-Волфом, наполягає на шлюбові і одружується з бідним кравцем Мотлом, який згодом помирає від сухоти. Інша дочка Тев’є Годл закохується в революціонера Перчика і відправляється разом з ним у заслання в Сибір. Хава порушує заповіти батьків і виходить заміж за неєврея – писаря Федька, приймаючи християнство. За традиційними іудейськими уявленнями за такою дочкою необхідно було справляти траур. Але на самоті Тев’є спадає думка: "А що таке єврей і неєврей? І навіщо Бог створив євреїв і неєвреїв? А якщо вже створив і тих, і других, то чому вони мусять бути отакі роз'єднані, чому мусять ненавидіти один одного?.." Дочка Шпринца, яка закохалася в багатенького, але нікчемного і самозакоханого Арончика, втопилася, вражена його віроломством. Нещасливою є й доля кроткої Бейлки, що виходить заміж за багатія, якого не кохає, аби забезпечити батькові старість...
Коментарі
Дописати коментар