01.04. Українська л-ра. 9-й клас.

Тема. Трагедія жінки-матері, боротьба за своє материнство, жорстокість народної моралі ("У нашім раї на землі..."). наскрізний ліризм творів Т. Шевченка про жінку.

«Катерина», «Наймичка», «Марія»... Шевченко створив низку жіночих образів, таких різних і таких схожих. У тогочасному суспільстві жінка не народжувалася для того, щоб бути повністю щасливою. Вона ловила мить щастя, а потім усе життя несла спокуту. Але якою б жінка не була, Шевченко бачив у ній «найвищу красу світу».

 «У нашім раї на землі» (1849)

 Тема: Розповідь про важку жіночу долю, долю матері в умовах покріпачення, соціального і національного гніту. 

Ідея: Возвеличення святості матері, того найціннішого, що є для кожної людини; засудження соціального устрою, який змусив страждати багатьох жінок.

 Основна думка: «Слово мамо. Великеє, /Найкращеє слово!»

 Композиція.

 Поезія «У нашім раї на землі» — екскурс поета шляхами власного життя і розповідь про героїнь своїх творів. 

Твір має оптимістичний початок і трагічне, сумне закінчення. «У нашім раї…» містить протиставлення злиденного життя жінки-кріпачки райському. Вірш «У нашім раї на землі...» написаний у період перебування поета в засланні. У творі зображено дві типові долі матері-кріпачки: матері, яка народила дитину в шлюбі, і матері-покритки. Обидві долі трагічні. Першу матір, яка милується своєю дитиною, не може нею нарадуватися, чекає сумна й тяжка доля, адже в умовах кріпацтва годі сподіватися на добре життя: жінка втрачає дітей, які «розійшлись на заробітки, в москалі». Вона залишається сама в холодній зимовій хаті, яку нікому витопити. А як світло й урочисто починалася поезія — з перших же рядків в уяві виникає образ Божої Матері із дитиною на руках:  

У нашім раї на землі

 Нічого кращого немає,

 Як тая мати молодая 

З своїм дитяточком малим.

 Отже, тональність вірша змінюється: від урочистої й теплої на початку — до сумної в середині й трагічної в кінці. У другій частині вірша в образі покритки автор зображує покріпачену, пригноблену Україну (пригадайте подібні жахливі картини в поемі «Сон» («У всякого своя доля...»): «То покритка попідтинню // 3 байстрям шкандибає, // Батько й мати одцурались // И чужі не приймають!»): 

І будеш щаслива.

 Та не довго. Бо не дійде

 До зросту дитина, 

Піде собі сліпця водить, 

А тебе покине

 Калікою на розпутті,

 Щоб собак дражнила... 

Про зображення знедоленої жінки в Шевченкових поезіях так писав М. Рильський: «Такого полум'яного материнства... і такої жіночої муки не знайти, мабуть, у жодного з поетів світу. Нещасливий в особистому житті, Шевченко найвищу й найчистішу красу світу бачив у жінці, у матері».

Домашнє завдання. 

Подумати над питанням: "У чому поет вбачає святість образу матері?"

Підготуватися до виразного читання поезій Т.Шевченка.