Зарубіжна література.9-й клас.17.02 ТЕМА. Микола Васильович Гоголь. Основні біографічні відомості. Петербурзький етап життя і творчості письменника.

Микола Гоголь прожив складне й водночас дивовижне життя. Майбутній письменник народився 1 квітня (20 березня за старим стилем) 1809 року в містечку Великі Сорочинці Полтавської губернії. Миколою його назвали на честь чудотворної ікони Святого Миколая. Згідно із сімейними переказами, Гоголі були нащадками відомого козака Остапа Гоголя, гетьмана Правобережної України наприкінці XVII століття. Батьки Миколи походили зі старовинного дворянського роду. Дід, Опанас Дем’янович, закінчив Київську духовну академію, знав шість мов, бабуся Тетяна Семенівна гарно малювала.

Батько, Василь Опанасович, був освіченою людиною, любив театр, писав п’єси.

Один рік хлопець навчався в Полтавському повітовому училищі, потім сім років — у Ніжинській гімназії вищих наук. Там він захопився театром, спробував себе як актор та режисер.

Першими літературними творами Гоголя були вірші. Водночас юнак думав про те, щоб «бути по-справжньому корисним для людства»: «Я палав незгасним прагненням зробити своє життя потрібним для блага держави, я жадав принести бодай найменшу користь. Тривожили думки, що я не зможу, що мені перепинять шлях, завдавши глибокого суму. Я поклявся жодної хвилини короткого життя свого не втрачати, не зробивши блага». Тоді ж записав у своєму щоденнику, що найстрашнішою бідою він уважає «кривосуддя» та несправедливість.

Мріючи про літературну діяльність, дев’ятнадцятирічний Гоголь поїхав до Петербурга. Щоб забезпечити себе, він пішов на службу чиновником Департаменту наділів.

Гербовий значок роду Гоголів-Яновських

Е. Бернштейн. Гоголівські місця Петербурга. Колишній будинок каретника Іохима на Казанській вулиці. 1952

В одному із листів до матері із Петербурга Гоголь пише: «Дорога моя матінко! Ви маєте тонкий, спостережливий розум, Ви багато знаєте про звичаї і традиції малоросіян. У наступному листі я чекаю від вас опису вбрання сільського дяка, від верхнього одягу до самих чобіт».

У творчій уяві Гоголя народжувались сюжети «Вечорів на хуторі біля Диканьки» — твору, який зробив двадцятидворічного Гоголя відомим.

1835 року Гоголь влаштовується на кафедру історії у Санкт- Петербурзькому імператорському університеті, та невдовзі змушений остаточно полишити професорську, а отже, і педагогічну діяльність.

Письменника опановують релігійно-містичні настрої, і з метою душевного оновлення він вирушає до Палестини.

Гоголь знайомиться з графом О. П. Толстим і щиро товаришує з ним, а 1848 року навіть оселяється на його запрошення в московському особняку Толстих на Нікітському бульварі.

Останні роки свого життя М. В. Гоголь тяжко хворів. Деякий час він жив у Німеччині, Італії, лікувався там. Але його стражденна душа прагнула додому, на Полтавщину.

Помер письменник у невимовній тузі. адже єство його роздирали мрії і плани, яким не судилося втілитися в життя. На схилі віку Микола Васильович ще більш самотній, ніж коли приїхав «вражати Петербург». Письменник не раз цитував слова з Біблії: «У великій мудрості багато смутку, і той, хто примножує свою мудрість, примножує й смуток у серці своєму».

Творчість Миколи Гоголя

Свої перші літературні твори Гоголь написав ще в роки навчання. Спочатку його публікації з’являлися в періодичних виданнях, часто без підпису автора.

Обкладинка збірки М. Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки»

Незабаром окремими виданнями вийшли: «Ганц Кюхельгартен» (1829), «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1831-1832), «Миргород» (1835), «Арабески» (1835), «Ревізор» ( 1836).

1831 року М. В. Гоголь зустрівся з Олександром Пушкіним, який серйозно вплинув на вибір письменником літературного матеріалу. Особливо це стосувалося збірки «Вечори на хуторі біля Диканьки», написаної на фольклорній основі. 1835 року Гоголь опублікував нову збірку «Миргород», куди увійшла й історична повість «Тарас Бульба». Головний герой її — сильний, героїчний персонаж. У пізніших роботах письменник звертається здебільшого до образів авантюристів, шахраїв та невдах.

«Петербурзькі повісті» — назва збірки повістей і циклу, об’єднаних спільним місцем дії — Санкт-Петербургом 1830-1840х рр. її складовими стали повісті «Невський проспект», «Портрет», «Записки божевільного», що спочатку були у збірці «Арабески». Пізніше Гоголь пише повісті «Ніс», «Шинель». Усі ці твори об’єднано в цикл у зібранні творів 1843 р.

Центральною проблемою в цих повістях є проблема «маленької людини». У циклі петербурзьких повістей Гоголь створює образ Петербурга. Столиця в його зображенні — місце жахливих контрастів, соціальної несправедливості, моральних конфліктів, приниження й трагічної безпомічності «маленької людини» з нещадно понівеченою душею, місто, що нищить благородні мрії та сподівання.

Творчу роботу М. В. Гоголю доводилося поєднувати з державною службою, на якій він перебував з 1829 до 1835 рр.

Поступово він просувався кар’єрними сходами, отримуючи чини й нагороди, набуваючи досвіду та зав’язуючи корисні знайомства. Він мав звання колезького асесора — чиновника 8-го класу і змінив багато місць — від служби в різних департаментах до викладання історії в патріотичному інституті, на кафедрі загальної історії Петербурзького університету.

1836 року виходить друком знаменита п’єса М. В. Гоголя «Ревізор», у якій розповідається про молодого чиновника Хлестакова, що опинився в невеликому провінційному містечку без грошей. Місцеві чиновники помилково вважають його державним інспектором, який приїхав до них у провінцію інкогніто. Хлестаков блискуче вживається у свою нову роль і користується ситуацією, аж поки не приїжджає справжній ревізор. Містечкові чиновники постають у всій своїй «красі».

Обкладинка повісті М. Гоголя «Шинель». 1890-ті рр.

Перша постановка «Ревізора» відбулася в Санкт-Петербурзі в присутності царя. Після прем’єри володар, виходячи з ложі, сказав: «Гм, що за п’єса! Усіх висміює, і більше за всіх — мене!» (Однак багато літературознавців уважають цей факт літературно-історичною легендою.)

Гоголь, надто чутливий до критики, утомлений, засмучений через театральні інтриги та галас, вчинені через комедію «Ревізор», виїжджає за кордон. Мандрує Німеччиною, Швейцарією і Францією, а потім оселяється в Римі та працює над першою частиною «Мертвих душ».

1. Які факти біографії письменника справили на вас особливе враження і чому?

2. Що ви можете сказати про творчість М. В. Гоголя, спираючись на ті твори, з якими ви знайомі?

3. Яку роль у житті та творчості М. В. Гоголя відігравала Україна?

4. Розкажіть про те, як і чому Гоголь опинився в Петербурзі.

5. Які твори Гоголь написав у Петербурзі та про Петербург?

6. Яка проблема у цих творах є центральною?

7. За що критикували п’єсу Гоголя «Ревізор» після її постановки на сцені?

8. Із чим пов’язано суперечку про те, до якої культури належить творчість М. В. Гоголя?

Домашнє завдання. Опрацювати біографію М.В. Гоголя. Відповісти на дані питання.