12.04. Зарубіжна л-ра 8-й клас.

Тема. Річард Бах. "Чайка Джонатан Лінгвістон". Сюжет твору Р. Баха як філософська метаморфоза людського буття. Алегоричні образи повісті. Втілення прагнення до високої мети в образі чайки Джонатана. 

У книзі розповідається про незвичайну чайку, яка хотіла пізнавати нове, займатися улюбленою справою, намагалася виділитися з натовпу. Джонатан прагнув до неба, тоді як інші чайки тулилися до землі. Він не бажав брати участь у «щоденній бійці за риб’‎ячі голови», а мріяв кожного дня насолоджуватися відчуттям вільного польоту. «Чайка має право літати, і ніщо не повинно стримувати її свободу — ніякі звичаї, забобони й заборони», — вважав птах. За це інші птахи викликали його в Коло Ганьби: «Зграя наче скам’‎яніла. — Ти нам більш не брат, — нарешті промовили чайки одна по одній, а потім з поважним виглядом затулили собі вуха і повернулися до нього спинами». І хоча Джонатанові довелося прожити певний час у вигнанні, проте згодом він став експертом в улюбленій справі: «Сам він кожного дня робив усе нові та нові відкриття. Він дізнався, що, пірнаючи у стрімкому піке, може зловити рідкісну та смачну рибу... Він навчився спати в повітрі, навчився тримати курс уночі, коли вітер дме з берега, і долати сотні миль від зорі до зорі. Так само спокійно він долав туманну запону над морем і проривався до світлого чистого неба...». Згодом птах знайшов однодумців і навіть вдячних учнів, які були його послідовниками. Головне ж його досягнення, я вважаю, у тому, що Лівінгстону вдалося розбити одвічні стереотипи про життєве призначення чайок. Адже після спостереження за успіхами Джонатане частина птахів таки переглянула свої стійкі переконання: «На світанку близько тисячі чайок зібралися позаду учнів і зачудовано дивилися... Вони не зважали на те, чи бачать їх інші, і лише слухали слова Джонатане та намагалися бодай щось зрозуміти».

Життя зграї чайок, про яку йдеться у творі, — це метафора. Адже кожному читачеві зрозуміло, що птахи — це люди: одні живуть лише для того, щоб їсти, бояться виокремитися з натовпу, а інші прагнуть духовного розвитку. Ідучи по життю, ми переживаємо злети і падіння, радощі і прикрощі. Прикрі помилки — це не привід опускати руки, покинути ціль стати «птахом рідкісним, одним на мільйон», як говориться в книжці.

Основні питання, порушені в повісті: як стати вільним, щасливим, як переконати більшість не боятися дивитися в небо, іти за мрією. Мабуть, кожен із нас хоч раз над ними замислювався. Той, хто знаходить відповіді на ці питання, стає вільним і може підпорювати нові горизонти, злітаючи все вище і вище, а «чим вище летиш, тим далі бачиш».

Отже, можу зробити висновок: книга Річарда Баха дуже корисна, вона дає заряд позитиву й спонукає до добрих справ. Хіба комусь цікаво щоденно до виснаження «битися за риб’‎ячі голови»? Вважаю, куди цікавіше пізнавати нове й займатися улюбленою справою. Ідіть за мрією — й вона обов’‎язково здійсниться!

Домашнє завдання. Опрацювати життєвий та творчий шлях Річарда Баха. Прочитати твір "Чайка Джонатан Лінгвістон".